Окультурювання грунтів

Ефективна і економічна родючість грунту

Ефективна родючість грунту – створюється завдяки агрозаходам при використанні грунту як засобу виробництва.

Як тільки людина починає використовувати грунт з господарською метою, він стає засобом виробництва. Людина господарською діяльністю впливає на розвиток і зміну родючості грунту, його родючість проявляється у розмірі врожаю культурних рослин.

Рівень ефективної родючості залежить не тільки від природної родючості грунту, але й більше від процесу і характеру сільськогосподарського використання та культури землеробства. Застосування засобів обробітку, добрив, меліоративних заходів проявляється і на напрямку ґрунтоутворення: змінюється природна родючість, створюється її штучний ступінь. Але це не нова категорія родючості, а та сама природна родючість, яка за допомогою штучних заходів набуває більш високого ступеню розвитку, що впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Ефективна родючість та її новий штучний ступінь тісно пов’язані з розвитком соціально-економічних умов. Звідси випливає необхідність виділення категорії економічної родючості грунтів.

Економічна родючість грунту – ототожнюється з ефективною родючістю грунту, так як грунт в суспільному виробництві виступає предметом і знаряддям праці, при правильному використанні яких якість грунту поліпшується, тобто підвищується природна і ефективна родючість грунту.

Економічну родючість грунту треба розглядати як порівняльну вартістну оцінку врожаю, вирощеного на одиниці площі грунту.

Економічна родючість –це здатність землеробства, зумовлена соціально-економічними факторами, використовувати і підвищувати природну родючість грунту.

З розвитком науково-технічного прогресу і виробничих сил суспільства створюються умови правильного використання земельних ресурсів і підвищення природної та економічної родючості грунту.

Родючість грунту є такою властивістю, яка здатна до відтворювання і в природних умовах, і при сільськогосподарському використанні. Відтворення родючості може бути розширеним, простим і неповним.



Розширене відтворення родючості – це поліпшення сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість.

Просте– відсутність помітних змін сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість.

Неповне – це погіршення властивостей грунту, які впливають на його родючість. Це явище широко розповсюджене в світі і в нашій країні, воно має наслідки в природному і соціально-економічному відношеннях.

Зниження родючості грунту відбувається за рахунок трьох основних процесів:

1. Антропогенна деградація – викликані діяльністю людини: ерозія, вторинне засолювання, вторинне заболочення.

2. Виснаження грунту– зменшення запасів гумусу, поживних речовин, тощо.

3. Стомлення грунту– накопичення в ньому різних токсичних елементів, викликаних неправильними сівозмінами, надлишком хімічних засобів тощо.

Для підвищення ефективної і природної родючості треба впроваджувати науково обґрунтовані системи землеробства, що зможе забезпечити окультурювання грунтів.

Окультурювання грунтів –систематичне використання заходів щодо підвищення їх родючості з врахуванням генетичних властивостей, вимог сільськогосподарських культур, тобто формування грунтів із більш високим рівнем ефективної і потенційної родючості.

Проте не можна забувати, що окультурювання грунту має бути науково обґрунтованим із використанням екологічного підходу.

Ще В.В. Докучаєв (1883), порівнюючи грунт з породистим конем, зазначав, що нещадна експлуатація та голодний раціон обов’язково викличуть виснаження навіть найсильнішої тварини, тобто найродючішого грунту.

Окультурювання грунту– це екологічна реорганізація всіх компонентів біогеоценозу, що призводить до антропогенної зміни грунтових режимів під потреби однієї рослини.

Таке штучне обмеження біорізноманітностей в агроценозі робить подібні екосистеми нестійкими. Саме тому едафотопи агроценозів потребують прискіпливої уваги та бережливого ставлення.


3429908740778995.html
3429934188428930.html
    PR.RU™